Доводимо до Вашого відома, що вартість утримання однієї дитини з бюджету міста в 2018 році становила 19 484 грн.


Увага!

На 1 вересня 2019 року ЗДО буде набирати таку кількість дітей:

  • 2 групи дітей 3-го року життя
  • 1 групу дітей 4-го року життя
Реєстрація на чергу в ДНЗ

Управління освіти м.Рівне

Інфоцентр управління освіти

Матеріали вчителям та учням

Архів

ФІТБОЛ — друг, партнер та тренажер

Здоровяформувальна педагогічна технологія

Зміцнення здоров’я дітей — наше пріоритетне завдання, реалізуючи яке маємо шукати нові ефективні методики, технології і засоби. У стат­ті йдеться про адаптовану до умов сучасного дошкільного закладу здоров’яформувальну педагогічну технологію — застосування фітболу для фор­мування оптимального рухового стереотипу дошкільнят.  Нині детальніше розглянемо методичний аспект цієї технології.

Зміцнення здоров’я дітей, повноцінний розви­ток їхнього організму — важливий напрям у ро­боті дошкільних навчальних закладів. Нікого не тре­ба переконувати, яку важливу роль у цьому процесі відіграє формування в дітей рухових умінь і навичок. Виконання ними різноманітних рухів сприяє не ли­ше розвитку опорно-рухового апарату, м’язів тіла, а й активізації діяльності кори головного мозку, леге­нів, серцево-судинної та дихальної систем, зорових нервів.

Повноцінний фізичний розвиток, формування правильної постави, рухових якостей, оптималь­ного рухового стереотипу через розвивальні рухи нерозривно пов’язані з гармонійною організацією нервової системи, її чуттєвих та рухових центрів, аналізаторів. Через оптимальне формування цен­трів регуляції дихання, кровообігу, обміну речовин, координації рухів розвиток нервової системи впли­ває на розвиток усього організму, в тому числі й опорно-рухового апарату.

Взаємозв’язок фізичного та нервово-психічно­го розвитку дітей стає основою для створення ру­хових програм розвитку дитини. Такі програми мають на меті нормалізувати м’язовий тонус, акти­візувати діяльність нервової системи, а крім того, передбачають моторну оптимізацію, вирівнювання спільних для сучасних дітей початкових недорозви­нень опорно-рухового апарату.

Той факт, що у майже 90% дошкільнят виявлено стандартні відхилення в розвитку опорно-рухового апарату, — сигнал для педагога про необхідність використання рухових програм з метою форму­вання оптимального рухового стереотипу без попередньої медичної, кінезіологічної діагности­ки (не стосується дітей з вираженими органічними патологіями).

У більшості сучасних дошкільнят спостерігає­мо несформованість склепіння стопи, слабкість мязів спини на тлі спазмованих мязівзгиначів тіла. Зовні це виражається в опущених плечах, ви­пнутому животі, округленій спині. Дитина часто на­хиляє голову вперед або постійно схиляє її то до одного, то до другого плеча, оскільки від переванта­ження м’язів-розгиначів шия швидко втомлюється; хода переважно з човганням, коліна напівзігнуті. Звісно, тут потрібні заняття спеціальною гімнасти­кою. Зважаючи на вік вихованців, педагоги мають застосовувати методики, які передбачають розви­вальні фізичні навантаження, сприяючи при цьому позитивному емоційному настрою.

У період формування постави в більшості п’яти-семирічних дітей слабкий мязовий корсет. Цей стан дитини, коли в неї ще нерозвинені м’язи живо­та, слабкі м’язи спини, ніг, несформовані склепіння стопи й вигини хребта, може негативно позначитися на подальшому розвитку малюка, його загальному фізичному здоров’ї, внутрішньому психічному стані та навіть на спілкуванні з оточенням. Погана поста­ва, слабкість м’язів, що реагують на будь-які стре­сові й конфліктні ситуації, зумовлюють багато пси­хосоматичних захворювань дитини.

Для розвитку й корекції постави дошкільнят, зміцнення м’язового корсета, окрім традиційної лікувальної гімнастики, доречно використовувати й нові технології, зокрема гімнастику із застосуван­ням великих гімнастичних мячів фітболів. Такі м’ячі діаметром від 45 до 55 см, з’явившись нещо­давно, швидко здобули популярність і серед педаго­гів, і серед дітей. У чому ж секрет їхнього успіху?

РОЗВИВАЛЬНИЙ ЕФЕКТ ЗАНЯТЬ ІЗ ФІТБОЛОМ

Ключова особливість заняття з фітболом — це не­стабільна опора, яка постійно змушує дитину збері­гати рівновагу в позиції сидячи на м’ячі, включати в роботу різні групи мязів. За своїми віковими осо­бливостями дитина поки що не може свідомо вклю­чати в роботу відповідні м’язи. Усі потрібні рухи вона виконує підсвідомо, використовуючи махи, силу інер­ції та інші можливості. Робота на рухливому, що по­стійно хоче “вислизнути”, м’ячі ускладнюється тим, що малюк змушений балансувати, щоб на ньому втри­матися. Неабияку роль тут відіграє й емоційний ком­понент: адже м’яч — це іграшка, партнер. Він гарний і, головне, рухливий та взаємодіє з дитиною.

Не кожна дитина має можливість щодня плава­ти в басейні, а гімнастичний м’яч, який моделює нестійкість водного середовища, завжди під рука­ми. Пружне, нестійке середовище необхідне для формування вестибулярного апарату, чуття рівно­ваги, ритму рухів.

Надзвичайно корисна робота на м’ячах для стиму­ляції всіх опорностатичних систем тіла. Активна динамічна поза “сидячи” мобілізує хребет, м’язи гру­дей і живота, формує поставу.

На м’ячах імітуються рухи плавання, повзання й лазіння як конче потрібні для розвитку етапи фор-мування опорно-рухової системи. У вправах відпра­цьовуються сенсомоторні координації, що реалізу­ють базові чинники розвитку нервової системи. Вестибулярне тренування необхідне для розвит­ку й нормального функціонування центрів регуля­ції серцевосудинної системи. Комплекс вправ із застосуванням великих гімнастичних м’ячів сприяє виробленню правильної постави, координації ру­хів, виховує сміливість, упевненість, уважність.

ОСНОВНІ ВИХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ ТА ВПРАВИ З ФІТБОЛОМ

Сидячи на мячі, ноги на підлозі, зігнуті в колінах

Одна з основних функцій хребта — утримання рівноваги тіла. Слід пам’ятати, що хребет дитини зберігає стабільне положення сидячи на м’ячі.

Увага!

Відповідність розміру мяча віку дітей

Вік (років) 4-5 р. 5-6 р. 6-7 р.
Діаметр мяча 45 см 50 см 55 см

З вихідного положення сидячи на м’ячі, ноги на підлозі можна виконувати цілу низку положень і ру­хів, спрямованих на підтримку позиції таза, форму­вання вигину хребта, розвиток вестибулярного апа­рату та орієнтації тіла в просторі. У цьому положенні проводиться підстрибування на м’ячі зі зміною по­ложення рук (на поясі, вгорі, в сторони, до плечей і т.д.), за постійного контакту сідничних м’язів з м’ячем.

Для роботи в такому вихідному положенні бажа­но попередньо навчити дітей правильно сидіти на м’ячі: таз має бути ледь нахилений уперед (поза розвантаженого поперекового відділу хребта).

Стоячи на підлозі на колінах, руки на мячі

Вправи, які виконуються в цьому вихідному поло­женні (кочення м’яча вперед: стоячи на колінах, си­дячи на п’ятках, сидячи на стегні тощо), тонізують слабкі м’язи тіла та ніг, включають у роботу, розтя­гують їх і допомагають дитині швидше напружува­ти потрібні м’язи. Крім того, перекочуючи м’яч та утримуючи його на прямій лінії, дитина намагається симетрично напружувати обидві половини тіла, що сприяє зміцненню м’язів спини та живота.

Педагог має стежити, щоб під час виконання вправ дитина тримала спину прямо (ніби до попе­реку прив’язано дощечку), напружувала сідниці та м’язи живота.

Лежачи животом на мячі

Завдяки такому вихідному положенню чудово розтягуються м’язи всієї задньої частини тіла. Можна виконувати такі вправи: ноги і руки в упорі на підлозі, руки на м’ячі, ноги на підлозі; руки на підлозі, ноги трохи підняті; руки й ноги підняті вгору. Кож­на зміна вихідного положення зумовлює нове навантаження, поступово зростає напруження м’язів спини, рук, ніг, а також поліпшується рів­новага, тренується вестибулярний апарат.

Катаюсь на м’ячі назад-вперед, — Так весело я зміцнюю хребет! (Фото надане автором)

Виконуючи ці вправи, як і попередні, можна утри­мувати м’яч на місці, прокочувати його вперед-на-зад, включаючи в роботу руки й ноги.

Особлива увага — диханню: слід учити дитину ди­хати животом — це зміцнює його м’язи та знімає на­пруження з м’язів поперекового відділу.

Лежачи спиною на мячі, ноги в упорі на підлозі

Це вихідне положення дає зміцнювальне наван­таження на всі групи м’язів. Крім того, коли ди­тина лежить на опорі, що хитається, її хребет ви­конує велику комплексну роботу, щоб утримати рівновагу. При цьому задіюються найглибші м’язи та зв’язки. Усім відомо: м’язи-згиначі тіла силь­ніші за розгиначі. У положенні лежачи на спині,

руки опущені за голову розтягуються великі груд­ні м’язи, м’язи-згиначі шиї, живота. У цьому вихід­ному положенні краще застосовувати черевне ди­хання — одна з вправ, необхідних для формування правильного вигину хребта, зміцнення дихальних м’язів, збільшення об’єму грудної клітини.

Вправи в положенні лежачи на спині можна урізноманітнити переміщенням у положення ле­жачи на лопатках на м’ячі; піднімати й опускати ноги, таз; пересовуватися вздовж своєї осі разом з м’ячем тощо.

Лежачи на мячі на боці, ноги в упорі на підлозі

У цьому вихідному положенні розтягуються м’язи бічної поверхні тіла, зміцнюються міжхребцеві зв’язки. Виконуючи вправи, дитина змушена постійно контро­лювати напруження м’язів спини й живота, щоб запо­бігти падінню з м’яча. Можливі вправи: кочення м’яча, згинаючи й розгинаючи ноги в колінах; піднімання прямої ноги вгору, відведення вперед, назад тощо.

Комплекс вправ із застосуванням фітболу для формування оптимального рухового стереотипу в дітей 5-6 років

Вправа 1

В.п. — о.с, м’яч на підлозі перед дитиною.

1-4 — присісти, взяти м’яч руками й крутити його пальцями від себе, підняти над головою, встати, по­тягнутися вгору.

5-8 — крутити довільно, присісти, опустити м’яч на підлогу.

Дозування: двічі.

Методичні вказівки. Зайнявши в.п., щільно притиснути стопи до підлоги, утримуючись на їхніх зовнішніх краях. Потягнутися вгору, починаючи зі склепіння стопи (якомога більше вигнути його). На­пружити м’язи передньої поверхні стегна, щільно притиснути великі сідничні м’язи. Підтягнути живіт. Піднімаючи м’яч угору, потягнутися за ним. Опуска­ючи м’яч на підлогу, спину тримати прямо. Присіда­ючи, не відводити таз назад.

Коментарі. Ця вправа має бути першою, оскіль­ки дає дитині можливість відчути об’єм та форму м’яча. Крутіння м’яча пальцями задіює дотикове чуття, рухи вгору-вниз з одночасним супроводом м’яча поглядом розвивають вміння орієнтуватися в просторі.

Вправа 2

В.п. — стоячи в зігнутому положенні, долоні на м’ячі, руки прямі.

1-8 — пружні поштовхи м’яча руками, злегка пру­жинячи спиною.

Дозування: двічі.

Методичні вказівки. Виконавши вправу 1, опус­тити м’яч на підлогу й покласти його перед собою. Опускаючи м’яч, руки в ліктях не згинати, ноги пря­мі, живіт підтягнутий, спина пряма, дивитися впе­ред. Перехід з одного в.п. в інше має відбуватися поступово. М’яч треба опускати точно перед собою (по прямій лінії).

Коментарі. Виконання цього завдання сприяє більшій точності рухів, розвиває вміння дитини ко­ординувати свої дії, орієнтуватися в просторі, тобто навчає володіти своїм тілом.

Вправа 3

В.п. — стоячи, нахил уперед, торкаючись долоня­ми м’яча.

1-2 — прокотити м’яч уперед, не згинаючи руки в ліктях, коліна прямі, потягнутися (з місця не схо­дити).

3-4 — прокотити м’яч у в.п.

Дозування: 4 рази.

Методичні вказівки. Під час виконання по­штовхів не прогинатися. Працюють м’язи спини, рук. Розтягуються м’язи поперекового відділу й за­дньої поверхні ніг. Прокотити м’яч уперед, потяг­нутися за ним, опустити голову між руками. Спина має лишатися прямою, живіт підтягнутий. На раху­нок 3-4 підкотити м’яч до себе, не згинати руки й ноги, голову підняти, дивитися уперед. Працюють м’язи спини. Під час кочення м’яча вперед розтя­гуються м’язи-розгиначі тулуба й задньої поверхні ніг, змінюється кут положення таза, розтягують­ся м’язи ніг, стопи, всі відділи хребта, розслаблю­ються поперекові м’язи. Під час повернення у в.п. м’язи-розгиначі спини зміцнюються, знімається напруження з м’язів поперекового відділу.

Коментарі. У цій вправі особливу увагу слід приділити координації роботи м’язів-згиначів та розгиначів шиї з роботою зорового аналізатора. Супровід рухів м’яча рухами голови та очей спри­яє розвитку просторового чинника, а дотик до по­верхні м’яча долонями рук поліпшує дотикове сприйняття дитини, тобто розвиває руховий чин­ник. Щоб підсилити дію вправи, можна, виконуючи її, уголос промовляти назви рухів. Завдяки цьому в роботу задіюється слуховий аналізатор.

Вправа 4

В.п. — стоячи, нахил уперед, торкаючись долоня­ми м’яча.

1-2 — прокотити м’яч вправо обома руками.

3-4 — повернутися у в.п.

5-6 — прокотити м’яч вліво обома руками.

7-8 — повернутися у в.п.

Дозування: двічі в кожний бік.

Методичні вказівки. Залишитися у в.п. (стоя­чи, руки на м’ячі), змінити напрямок руху м’яча. На 1-2 — прокотити м’яч уперед, ліва бічна поверхня тіла витягнута. Правий поперековий м’яз у цей час розслаблюється. Повертаючись у в.п., приділити увагу прямій спині (голова опущена). Повторити ці рухи в інший бік.

Коментарі. Зміна напрямку руху сприяє коорди­нації роботи правої та лівої половин тіла.

Вправа 5

В.п. — стоячи, нахил уперед, торкаючись долоня­ми м’яча.

1-4 — нахилити тулуб по ходу руху м’яча, проко­чувати м’яч двома руками навколо себе.

5-8 — нахилити тулуб по ходу руху м’яча, проко­чувати м’яч двома руками навколо себе в інший бік.

Дозування: двічі в кожний бік.

Методичні вказівки. Важливо контролювати м’яч пальцями рук протягом виконання вправи. По­слідовно розтягуються та задіюються для підтримки рівноваги м’язи спини, бічної поверхні тіла, черев­ного преса. Коли м’яч котиться за спиною, тре­ба трохи присісти й задіяти в роботі м’язи стегон, гомілки й стопи. Стопа виконує велику роботу для збереження рівноваги. Повторити дію двічі в один бік, те саме виконати в протилежний бік, потім зупи­нити м’яч позаду себе й сісти на нього.

Коментарі. Прокотити м’яч навколо себе, зберіга­ючи контакт з ним, означає постійно відчувати паль­цями поверхню м’яча, його форму, напрямок руху. Ця вправа допомагає формувати тактильний, зоро­вий, руховий аналізатори, а також просторові взає­модії (перехоплення м’яча з одного боку тіла на дру­гий і кочення його за спиною).

Вправа 6

В.п. — сидячи на м’ячі, ноги на підлозі разом, ру­ками підтримувати м’яч.

1 -2 — легко підстрибуючи на м’ячі, підняти праву руку вгору через сторону.

3-4 — опустити праву руку, підняти вгору ліву.

Дозування:по 4 рази.

Методичні вказівки. Стежити, щоб таз був тро­хи нахилений уперед, живіт напружений. Працюють м’язи спини, поперекового відділу, ніг. Домагатися, щоб, піднімаючи руку вгору, дитина не відхилялася від вертикальної осі. Так зміцнюється весь м’язовий корсет та хребет.

Коментарі. Щоб полегшити координацію рухів, можна, піднімаючи руку, вголос називати вправу, задіюючи таким чином слухове сприйняття.

Памятаймо: послідовне формування оптималь­ного рухового стереотипу в процесі взаємодії орга­нізму з компонентами предметно-рухового середо­вища — основа розвитку дитини й формування її здоров’я.

Лариса ПЄЧКА, методист НМЦ здоров’я,
фізичної та естетичної культури
кафедри методики та психології дошкільної і початкової освіти,
ШПО Київського університету імені Бориса Грінченка.

Дошкільне виховання, №3, 2014

Переглядів: 145

Залишити коментар

Ви повинні зайти щоб залишити коментар

Що відбулося у ДНЗ:
Олімпійський тиждень
Конкурси, що проводяться у садочку
Заходи, присвячені до Першого вересня
Свято осені
Рубрики