Доводимо до Вашого відома, що вартість утримання однієї дитини з бюджету міста в 2017 році становила 16 321,56 грн.


Увага!

На 1 вересня 2018 року дошкільний заклад буде набирати таку кількість дітей:

  • 2 групи ранього віку (3-й рік життя) 2015 р.н.
  • 1 група молодшого віку (4-й рік життя) 2014 р.н.
  • 1 група середнього віку (5-й рік життя) 2013 р.н.
Реєстрація на чергу в ДНЗ

Управління освіти м.Рівне

Інфоцентр управління освіти

Матеріали вчителям та учням

Архів

До Дня української писемності та мови

Нестор літописець

Нестор Літописець. Картина В.Васнєцова

Це свято було встановлене указом президента України в 1997 році і відзначається щороку на честь українського літописця Нестора – послідовника творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія. Цього року в Україні на державному рівні відзначатимуть 955 років преподобного Нестора Літописця – першого українського історика, видатного письменника та мислителя, ченця Києво-Печерської лаври. Відповідну постанову прийняла Верховна Рада України.

Дослідники вважають, що саме з Нестора Літописця і починається писемна українська мова. Це не тільки державне, а й церковне свято. Перший у сучасній українській мові твір, який відповідає візантійським першоджерелам, православні назвали акафістом Богородиці Холмській.

Преподобний Нестор Літописець – киянин, у сімнадцять років прийшов у Києво-Печерську лавру послушником. Прийняв його сам засновник монастиря преподобний Феодосій. Молитвою та послухом юний подвижник невдовзі перевершив найвидатніших старців. Під час постригу в ченці Нестор був удостоєний сану ієродиякона. Книжкова справа стала змістом його життя.

Найвизначнішою працею Нестора Літописця є “Повість минулих літ” – літописне зведення, складене в Києві на початку XII століття. Це перша в Київській Русі пам’ятка, в якій історія держави показана на широкому тлі світових подій. Преподобний Нестор довів розповідь з літописних зведень кінця XI століття до 1113 року. Всі наступні літописці лише переписували уривки з праць преподобного Нестора, наслідуючи його. Але перевершити так і не змогли. “Повість минулих літ” була і залишається найвидатнішою пам’яткою слов’янської культури. Тому преподобного Нестора Літописця можна по праву вважати батьком не лише вітчизняної історії, а й словесності.

Характеризуючи велику працю Нестора Літописця, не можна обійти увагою і два його твори, які були написані перед появою “Повісті минулих літ”, – “Чтеніє о житії і погубленії Бориса і Гліба”, написане між 1081–1088 рр., та “Житіє преподобного Феодосія, ігумена Печерського монастиря. Списане Нестором, мнихом того же монастиря” (бл. 1091). Головною ідеєю Несторового житія святих мучеників Бориса і Гліба є те, що вони прийняли мученицьку смерть заради братолюбства, надали перевагу смерті, а це означає, що і сучасні йому князі, які потонули в міжусобицях, повинні були дотримуватися християнського правила братолюбства, яке є головною запорукою збереження єдності Русі. Що ж до іншого житія – преподобного Феодосія, то дослідники зазначають, що як агіографічний твір він викликає в наші дні почуття глибокого здивування і є “мистецтвом автора, із яким він зшиває цей килим строкатих та уривчастих епізодів життя Феодосія у зв’язаний і живий твір, у якому однаково дотримані внутрішні хронологія і велика точність”.

Упродовж кількох століть український народ привчали до думки про нібито “вторинність” української мови, ретельно приховуючи від українців величезний масив української ж писемності, історії та культури, яка сягає глибокої давнини і нараховує багато тисячоліть. За науковими розвідками лінгвістів, мова української народності почала формуватися ще у VI–IX століттях.

Одним з перших визначив засадничі етапи в розвитку літературної мови України Юрій Шевельов. Він виділяв періоди історії мови не з огляду на історію суспільних формацій. Його хронологія заснована лише на фактах зовнішніх, характері писемних фіксацій, з урахуванням наслідків суспільних подій та чинників, значущих в історії українського народу:

  • VI, VIІ – ХІ ст. – протоукраїнська мова (до початку писемного періоду);
  • середина ХІ – ХІV ст. – староукраїнська мова;
  • ХV – середина ХVІ ст. – рання середньоукраїнська мова (від 1385 року, коли Литва і Польща стали однією державою, до 1574 року, коли був надрукований у Львові Апостол Івана Федорова);
  • середина ХVІ – половина ХVІІІ ст. – середньоукраїнська мова (від Люблінської унії 1569 року – угода про об’єднання Польщі і Великого князівства литовського в єдину державу – Річ Посполиту);
  • ХVІІІ ст. – пізня середньоукраїнська мова (від Полтавської битви 1709 року до видання Енеїди Котляревського 1798 року);
  • кінець ХVІІІ ст. – сучасна українська мова.

Інтенсивне формування нової української мови дослідники пов’язують із другою половиною XVIII – XIX століттями. І в цьому процесі далеко не останнє місце належить письменству преподобного Нестора Літописця.

А. Ф. Нечипоренко, Л. М. Сидоренко, викладачі кафедри української мови, літератури та культури ФЛ

Переглядів: 454

1 коментар “До Дня української писемності та мови”

Залишити коментар

Ви повинні зайти щоб залишити коментар

Що відбулося у ДНЗ:
Випускні ранки вихованців
День вишиванки у садочку
Тиждень безпеки
Школа молодого музичного керівника
Тиждень правового виховання
Ознайомлення дітей з їхніми правами
Патріотичне виховання у садочку
Конкурси, що проводяться у садочку
Рубрики
Опитування

У яку групу за віком ви водите свою дитину?

Дивитися результат

Loading ... Loading ...