Доводимо до Вашого відома, що вартість утримання однієї дитини з бюджету міста в 2019 році становила 19 484 грн.


Увага!

На 1 вересня 2020 року ЗДО буде набирати таку кількість дітей:

  • 2 групи дітей 3-го року життя
  • 1 групу дітей 4-го року життя
Реєстрація на чергу в ДНЗ

Управління освіти м.Рівне

Інфоцентр управління освіти

Матеріали вчителям та учням

Архів

Що таке «оніхофагія», або Чому дитина гризе нігті

Гризіння нігтів є доволі поширеною шкідливою звичкою в дітей, яка не лише є негативним поведінковим проявом, а й свідчить про психологічні проблеми в дитини. Ці психологічні проблеми потребують від працівників дошкільного навчального закладу та батьків негайного реагування та копіткої праці над їх подоланням.

Залишати поза увагою таку шкідливу звичку в дитини, як гризіння нігтів, або оніхофагія, не варто, і думати, що вона сама мине, також. Адже ця шкідлива звичка має низку негативних естетичних наслідків, а також є небезпечною для здоров’я дитини. Гризіння нігтів часто супроводжується запаленням тканин навколонігтьової пластини, внаслідок проникнення у рану патогенних мікроорганізмів, порушенням росту нігтя — він може ставати ламким та розшаровуватися. Гризіння нігтів також зумовлює розвиток захворювань ротової порожнини — стоматитів, гінгівітів, пародонтозу тощо. З-під нігтьової пластини в організм дитини разом із брудом можуть потрапити яйця гельмінтів та збудники гострих кишкових інфекцій. До того ж існує ймовірність закріплення цієї звички.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Гризіння нігтів — не лише дитяча шкідлива звичка. Доведено, що дорослі із такою шкідливою звичкою набувають її ще в дитинстві.

У віці від трьох до шести років діти рідше гризуть нігті, однак з віком кількість таких дітей зростає. Серед підлітків кількість охочих погризти нігті становить близько 45%, і зазвичай це хлопчики.

Чинники

Передусім гризіння нігтів — це ознака наявності прихованого стресу в житті дитини. Відчуваючи емоційний дискомфорт, вона мимоволі починає гризти нігті, оскільки це — найлегший спосіб швидко зняти напруження. При цьому оніхофагія приносить дитині фізичне задоволення.

Також практичні психологи вважають, що така звичка є відповідником смоктальному рефлексу немовляти і на підсвідомому рівні повертає дитину в безтурботне дитинство. Тож якщо дитина гризе нігті, то це може свідчити про неготовність дитини до дорослого життя. Часто поява звички гризти нігті збігається з початком відвідування дошкільного навчального закладу, в якому дитина відчуває підвищену вимогливість оточення до неї, зміну її звичного способу життя.

Іще однією причиною оніхофагії є примушування дитини займатися тим, чим вона не може або не хоче, тим, що в неї не виходить. Такі дії дорослих зумовлюють незадоволення собою чи відчуття своєї меншовартісності. Ця шкідлива звичка може бути й проявом нудьги дитини за відсутності цікавих занять.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Іноді звичку гризти нігті дитина може запозичити, наслідуючи однолітків та близьких дорослих.

Серед дослідників цієї проблеми також побутує думка, що оніхофагія може бути проявом дефіциту певних вітамінів і мінералів в організмі дитини. У деяких випадках несвоєчасне підстригання нігтів змушує дитину розв’язати проблему довгих нігтів, гризучи їх.

Діагностика та методи подолання

Відучити дитину гризти нігті — завдання нелегке. Працівники дошкільного навчального закладу та батьки мають діяти поступово й спокійно. Заборонити гризти нігті биттям по руках або криком неможливо. На дітей не діють такі методи, і проблема лише поглиблюватиметься.

Передусім необхідно виявити справжню причину оніхофагії в дитини, поспостерігавши за нею певний час. Потім дитині слід у простій формі пояснити, чому звичка гризти нігті небезпечна й шкідлива. За потреби можна навіть підкріпити слова тематичними зображеннями чи відео.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Інколи для досягнення мети пояснювати доводиться кілька разів.

Розв’язання проблеми гризіння нігтів полягає в усуненні його причини. Тож наступний крок спрямований саме на це. Необхідно допомогти дитині подолати страх і невпевненість у собі. Якщо в дитини не виходить щось, слід підбадьорити її, провести мотивувальну бесіду, під час якої навести приклади з власного життя щодо боротьби зі шкідливими звичками або невпевненістю. Слід відшукати дитині захопливе заняття, при цьому бажано виконувати його разом із нею.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Батькам треба проводити з дитиною якнайбільше часу, розмовляти з нею, обговорювати її проблеми та вподобання. Це свідчить про любов та підтримку батьків.

Добре спрацьовує мотивування дитини: ставимо перед дитиною завдання позбутися шкідливої звички, а натомість пропонуємо їй реальну винагороду за роботу.

Якщо зазначені методи не допомогли позбутися звички гризти нігті, використовують радикальніші. На нігті дитини наносять спеціальний придбаний в аптеці лак або крем. Зазвичай, ці засоби гіркі на смак, тому дитина, відчувши його, відмовиться гризти нігті. Інколи нігті дитини намащують червоним перцем, настоями полину або інших гірких трав. Однак такі народні засоби варто застосовувати обережно, оскільки невідомо, як організм дитини може зреагувати на них. Можуть виникати алергійні реакції, диспепсичні явища.

Інколи до співпраці долучають практичного психолога і навіть лікаря-невролога. Зокрема, практичний психолог проводить з дитиною мотивувальні бесіди, навчає методів самостійного знімання стресу, а також може призначати седативні лікарські препарати рослинного походження, препарати магнію тощо.

Важливо також стежити за гігієною рук дитини, зокрема вчасно підстригати їй нігті та задирки.

Профілактика

Існують методики, спрямовані на запобігання оніхофагії. їхня мета — відволікти дитину від цієї шкідливої звички.

Якщо дитина намагається гризти нігті під час розповіді про якісь неприємні для неї події, можна взяти її за руки. Це унеможливить втілення бажання погризти нігті, поглибить довірливі взаємини між батьками і дитиною.

Можна порадити дитині починати стискати й розтискати кулаки щоразу, як виникає бажання гризти нігті.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Існують спеціальні антистресові іграшки, які дитина може носити із собою, і за тривожних станів використовувати їх.

Також можна запропонувати дитині зайнятися бісероплетінням, вишиванням, конструюванням тощо. Такі заняття заспокоюють дитину. Іноді позитивно впливає на дитину й звичайна гра з конструктором, іграшкою-трансформером, пазлами тощо, виконання спільної роботи на кухні або по господарству.

Аби виключити наслідування, оточення дитини також має викорінити в себе цю шкідливу звичку.

Отже, шкідлива звичка — це не вирок на все життя. її можна позбутися, доклавши трохи зусиль. Медичній сестрі дошкільного навчального закладу варто пояснити батькам дитини, як це робити правильно, а за потреби — консультувати і давати поради до того часу, поки дитина не позбудеться шкідливої звички, зокрема й оніхофагії.

Ірина КАСЯНЧУК,
дільничний лікар-педіатр п’ятого педіатричного відділення
Хмельницької міської дитячої лікарні,

«Медична сестра дошкільного закладу», №11, 2016 р.

Переглядів: 98

Залишити коментар

Ви повинні зайти щоб залишити коментар

Що відбулося у ДНЗ:
Заходи, присвячені до Першого вересня
Свято осені
Посвята в козачата
Конкурси, що проводяться у садочку
Патріотичне виховання у садочку
Традиційний день іменинника у садочку
Рубрики